Терноплодный, прил. Заросший колючими растениями. Да не буду виноградъ… иже бысть паче нерѣзию и трьноплодьнъ и сего ради небрѣгомь (ἀκανϑοφορῶν). Гр.Наз., 236. XI в. Рѣки потекут и-чрева твоего, воды живы невидимыя… землю терноплодну и дрѣвоносну напаяющя (ἀκανϑοφόρον). Кир.Иерус.Поуч.огл., 183. XIII в.