ТЛЕТВОРЯЩИЙ, прил. Тлетворный, пагубный. Съ(в)мьрти [вм.: съмьрти – νέκρωσιν] съвлѣчеся тьлетворящая страсти, славьная [св. Матрона] (в греч. род. пад. мн. ч.: φϑοροποιῶν παϑῶν). Мин.ноябрь, 318. 1097 г. Съмьртию твои Сынъ, Госпоже, въ адѣ сыны съдѣла, якоже прѣже из мьртвыихъ въскрьсе, Егоже моли тьлетворящааго грѣха избавити ны мукы вься (φϑοροποιοῦ). Триодь цветн.2, 79 об. XII в.