ТОЖДНО, нареч. Тождественно, одинаково. Речеться Гь҃ и цс҃рьствованиемь цр҃ь, и творимымъ творьць, и пасомымъ пастухъ; все то убо обьщьно о всемь Бж҃ьствѣ разумѣваимъ, и тождьно, и просто, и бездѣльно, и купьно (ταυτῶς). Ио.екз.Бог.1, I, 180. XII–XIII вв.