ТОЧНѢ, нареч. Равно, одинаково. На вься тъчьнѣ приходить съмьрть (ἴσος… ὁ ϑάνατος ‘одинаковая смерть’). (Сл.Ио.Злат.) Усп.сб., 441. XII–XIII вв. Не вси точнѣ гл҃ють, но риторъ добрѣ (ὁμοίως). (Кир.Иерус.Поуч.огл.) ВМЧ, Март 12–25, 1018. XVI в.