ТРИУМУРАТОРЬ, м. Триумвир, член триумвирата. Кесарь же Августъ… бѣ же лѣтъ ·҃иı·, егда триумураторь быс<ть> (τριομβυράτωρ). Хрон.И.Малалы1, 232. XV в. ~ XIII в.