Тужный, прил. Тягостный, тяжкий. Сии [цесарь] ми мъного добродѣяние въ врѣмя тужьно сътвори (ἐν καιρῷ στενοχωρίας). (Сл.Ио.Злат.) Усп.сб., 309. XII–XIII вв. Ту [в раю] сладъкая чьсть от инокостьства сего тужьнаго усилья вращающемъся, ту прѣмудрии пророкъ лици (peregrinationis huius tristi labore). Гр.Вел. I, 330. XIII в. Ис. XXX, 20. Упырь Лихой